Останнім часом КНП «Городищенське медичне об’єднання» стало притчею во язицех: зрозуміло, що заборгованість із виплати заробітної плати не додає позитивного іміджу закладу, але, якщо казати відверто, ставити тавро лише за це видається мені передчасним та лицемірним. У закладі працюють лікарі, медичні сестри, молодший персонал, і коли в соцмережах переходять на особистості, стверджують, що наша лікарня мало не найгірша з усіх, їх охоплює, на мою думку, виправданий гнів. Це знецінює, не побоюся дещо патетичних слів, щоденний професійний подвиг більшості з них. І ще зауважу для тих, хто й досі так би мовити «не в матеріалі», що відповідно до медичної реформи, у нас давно є розмежування на «первинку» та «вторинку», окремо працюють зі своїми керівниками, бухгалтерією тощо КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» та КНП «Городищенське медичне об’єднання». Тому не плутайте грішне із праведним. У першому закладі здійснюють прийом сімейні лікарі, а у другому – вузькі спеціалісти, працює стаціонар.

Сьогодні поговоримо за других, адже діяльність «вторинки» викликає жваве обговорення і критику «знавців» та «компетентних поціновувачів» домашнього розливу. Той лікар не такий і той… Знаєте, ми живемо в такий час, коли є право вибору. Ми самі обираємо людину, якій довіряємо власне життя та здоров’я. І я пишаюся тим, що наші медики користуються популярністю серед населення інших територіальних громад. Як на мене, показовою у цьому плані є робота хірургічної служби «Городищенського МО». Нинішня стаття буде не зовсім авторською, адже мала на меті підготувати аналітичний матеріал, щоб любителям покопирсатися була певна масштабність. Та й статистика – річ уперта, відгуки конкретних пацієнтів – це теж не з розряду «одна баба казала». Тож читайте, щоб не розповсюджувати плітки, бо газета – це не помийниця, куди плюне кожен, кому заманеться, чи розповість сон дуже рябої кобили, а видання, де розміщують перевірену інформацію. Цим ми вигідно відрізняємося від соціальних мереж та базару…

Отже, розпочнемо з інформації, яку підготувала лікар-статистик Наталія Дяглюк.

ДОВІДКА

«Про організацію надання хірургічної допомоги населенню

території обслуговування КНП «Городищенське МО»

Городищенської міської ради

у 2021 році»

Допомога пацієнтам хірургічного профілю надається в КНП «Городищенське МО» на базі кабінетів поліклініки (хірургічного, травматологічного, урологічного й отоларингологічного) та відділення загальної хірургії.

У закладі працюють 9 лікарів хірургічного профілю. 6 із них забезпечують роботу у стаціонарному відділенні та хірургічному кабінеті поліклініки методом ротації. 4 – атестовані, із них 3 мають вищу атестаційну категорію (Бальвінський С.Е., Гейко О.В., Кутковий Є.О.), 1 – першу (Задорожній О.І.), 2 – лікарі-спеціалісти, які нещодавно приступили до роботи (Крисенко С.М. та Крисенко Ю.С.).

Цього року отримав спеціалізацію з ендоскопії лікар-хірург Кутковий Є.О. І тепер у нашому закладі на високотехнологічному обладнанні – відео-ендоскопічній системі – можна зробити езофагогастродуоденоскопію та колоноскопію.

Лікар ортопед-травматолог Юрін Ю.М. і лікар-уролог Помазан Ю.О. атестовані на першу категорію, лікар-отоларинголог Дубіцький О.Б. – на вищу, який також спеціалізувався з дитячої отоларингології. Лікар-уролог Помазан Ю.О. в нашому лікувально-профілактичному закладі виконує відеоцистоскопію.

Езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія відносяться до пріоритетних пакетів медичних послуг, на які КНП «Городищенське МО» підписало договори з Національною службою здоров’я України, та є найбільш точними діагностичними методами обстеження, а ще в ході їх проведення можна виконувати малі хірургічні втручання.

Невідкладна хірургічна допомога пацієнтам надається в робочий час лікарями-спеціалістами відповідного профілю, а після 16 год., а також у вихідні та святкові дні – згідно з графіком чергувань, який складає завідувач відділення і затверджує директор закладу. У стаціонарі також цілодобово чергують терапевт, акушер-гінеколог, лаборант клінічної лабораторії та рентгенлаборант, операційна сестра, анестезист і молодша медична сестра.

У КНП «Городищенське МО» функціонує відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 6 ліжок (позакошторисні), працюють 4 лікарі-анестезіологи, 1 має вищу атестаційну категорію (Гриб А.В.), 1 – другу (Трунова Ю.Ю.), 2 – лікарі-спеціалісти (Войцешко І.О. та Кунець Д.Д., яка в цьому році прийшла на роботу після закінчення інтернатури). Для якісного надання медичної допомоги дітям пройшов спеціалізацію з дитячої анестезіології лікар-анестезіолог Войцешко І.О.

Усі оперативні втручання пацієнтам з гострою хірургічною патологією проводяться під загальним знеболенням, що відповідає сучасним вимогам.

Проблемою залишається плин кадрів. В цьому році звільнився лікар ортопед-травматолог.

Наразі в інтернатурі навчається 1 лікар-хірург.

 У 2021 році в поліклінічних умовах виконано 716 оперативних втручань, зокрема 253 дітям від 0 до 17 років включно, 328 – сільським жителям.

Розподіл операцій за анатомічними областями показано в таблиці.

Кількість операцій в поліклініці

Показник амбулаторних операцій на 10 тис. населення становить 189,7. За аналогічні періоди 2019 р. виконано 732 операції (184,6 на 10 тис. населення) та 2020 р. – 525 операцій (134,4 на 10 тис. населення).

Упродовж 2020 року в поліклінічному відділенні прооперовано менше хворих порівняно з аналогічним періодом минулого року через пандемію гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS–CoV-2, і обмеження відвідувань.

 Починаючи з 2020 року КНП «Городищенське МО» підписало з НСЗУ, крім інших, договори по 3 і 4 пакетах медичних гарантій «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» і «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій».

Наразі у відділенні загальної хірургії є 42 ліжка, з яких хірургічні – 26, травматологічні – 10, урологічні – 3 й отоларингологічні – 3.

Кількість ліжок хірургічного профілю суттєво змінювалася, коли лікувальний заклад надавав медичну допомогу пацієнтам, хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS–CoV-2. Так, до 03 червня 2021 працювало лише 5 хірургічних ліжок, на яких лікувалися пацієнти з гострою хірургічною патологією.

Із початку 2021 року в хірургічний стаціонар надійшло 931 хворий, із них 544 – сільські жителі, що становить 58,4 %, серед пацієнтів 23 дитини (питома вага – 2,5 %).

У наш заклад за медичною допомогою звертаються жителі не лише колишнього Городищенського району, але й мешканці інших міст і районів області (м. Черкаси та район, м.Сміла та район, м. Ватутіне, м. Канів, Звенигородський, Корсунь-Шевченківський і Шполянський райони) та навіть інших областей України.

Протягом 2021 року лікарями хірургічного профілю виконано 538 операцій, що складає 142,6 на 10 тис. населення. Прооперовано 28 дітей, 250 сільських жителів.

Серед виконаних – операції:

• на нервовій системі – 2;
• на органах вуха, горла, носа – 24;
• на органах дихання – 5;
• на судинах – 5;
• на органах травлення та черевної порожнини – 132;
• при непухлинних захворюваннях прямої кишки – 11;
• на кістково-м’язовій системі – 97;
• на молочній залозі – 3;
• на шкірі та підшкірній клітковині – 191;
• на сечостатевій системі – 10.

Із загальної кількості операцій з використанням ендоскопічної апаратури проведено 56, в основному це лапароскопічні холецистектомії при гострих і хронічних холециститах, у т.ч. при жовчнокам’яній хворобі. Вказаний вид операцій є малоінвазивним.

Кількість загальних анестезій оперованим – 158, у т.ч. дітям – 22.

За даний період у хірургічне відділення госпіталізовано за невідкладними показами 112 пацієнтів, із них 72 – прооперовано (в т.ч. 12 дітей).

Термінова хірургічна допомога

Проблемою залишається пізнє звернення пацієнтів за медичною допомогою. Так, після 24 годин від початку виникнення гострої патології до лікарняного закладу звернулися 36 пацієнтів, 26 з яких були проведені операції.

Наталія ДЯГЛЮК, 

завідувач інформаційно-аналітичного відділу,

лікар-статистик

ІЗ ПЕРШИХ УСТ

Коли матеріал готувався до друку, на стаціонарі лікувалися пацієнти з інших громад, яких оперували наші хірурги. Це живі люди, а не фейкові сторінки в соціальній мережі «Фейсбук», є запис на диктофон їхньої прямої мови. Ніхто не змушував хворих під прицілом співати оди лікарям. Це їхня воля та громадянська позиція. Прізвища з етичних міркувань не вказуємо, хоча пацієнти їх не приховували. Багатьох турбував той факт, що медичний заклад у Городищі можуть ліквідувати, тож у жінок аж тремтіли голоси від сліз.

Юрій, м. Корсунь-Шевченківський: «Я сам із м. Корсуня-Шевченківського, зараз знаходжуся в лікарні в Городищі, лежу після операції з видалення ліпоми, у народі називається «жировик». Звернутися в цей заклад порадили в Корсуні мої знайомі, рекомендували лікаря-хірурга Гейка Олександра Володимировича, який провів консультацію, обстеження і порадив лягти на видалення ліпоми. Велике дякую лікарю, провели вдало операцію, дякую медичному персоналу, медсестрам. Усе дійсно на високому рівні.

Я проживаю в Корсуні, за 100 метрів від лікарні. Але мені порадили конкретного лікаря. Був у трьох лікарів, на консультації в онколікарні в Черкасах, у Корсуні, але приїхав до Гейка, бо рекомендували як лікаря від Бога, який має талант. Поспілкувався і довірився йому.

Лікарня потрібна громаді. Як же інакше, бо молоді люди ще можуть кудись поїхати, а людям похилого віку куди? У Корсунь, Звенигородку чи Смілу?»

Поліна, м. Городище: «Спасибі лікарю. Він робив уже дві операції. Грижу минулого року, а це жовчний видалив. Ми тут задоволені всім, персонал на високому рівні. Лікарня громаді потрібна! Залишити пенсіонерів без допомоги не можна!»

Григорій Павлович із Городища висловив думку про реформу: «На мою думку, треба повернути все, як було. Добре, що совісні люди ще залишилися, і тих хочуть знищити. Хтось у владних кабінетах протирає штани, а отримує більше ніж лікар, який працює цілодобово! Яка в них зарплатня?! Я б показав та соромно!»

Василь Іванович, зі Звенигородського району: «Я сюди потрапив за рекомендацією. Тут лікувався мій пастир – належу до громади християн. За своє життя лежав і в Києві, і в Черкасах, але такого відношення, турботи не зустрічав ніде, як у цій лікарні. А руки хірурга, який робив операцію, – золоті.

Так, іде реформа. Начебто хочуть, щоб людям було краще. Зрозумійте одне: відстані від однієї лікарні до іншої і так великі, у сільській місцевості знищили їх. Була лікарня в селі Шевченково, я поряд живу. У Вільшані, тепер немає… Ну, давайте знищимо, щоб і не було тут! Золотий персонал, лікарі, їх треба берегти. Вони виїдуть за кордон, вони не пропадуть. А що нам робити?»

Ірина Володимирівна, смт Стеблів: «За місцем проживання лежала, мені там не сподобалося. Я сюди звернулася. Відношення хороше, задоволена. Приїхала сьогодні зранку, відразу взяли аналізи, уже й прооперували».

Наталія, м. Корсунь-Шевченківський: «Сюди приїхала, бо тут раніше в Олександра Володимировича Гейка лікувався мій тато. А тепер звернулася я. Дуже хороший персонал, людське ставлення. Закривати такий заклад несправедливо. У Корсуні в нас лікарня сучасніша, але тут краще ставлення до хворих, кваліфікованіші спеціалісти. Усе зробили, щоб вилікувати мого тата. Йому 85 років, і він живий!»

Наталія, с. Хлистунівка: «У мене цукровий діабет, нагнало ногу, і її оце геть усю розрізали, бо нариви були. Лікарня у громаді потрібна, бо куди нам дітися? До мене тут гарно відносяться».

Сьогоднішній матеріал про роботу хірургічної служби був доволі спонтанним, можливо, тому не зовсім такий, як хотілося б. Просто не сила мовчати, коли ганьблять роботу тих, хто рятує життя, тих, до кого їдуть здалека, тих, хто, незважаючи на заборгованість із заробітної плати, не втратив людське обличчя і дбає про хворих. Звернула увагу, що пацієнти дякували не лише лікарям, а й медичним сестрам, молодшому персоналу. Тобто ставлення до пацієнтів не вимірюється наповненістю кишені, і це треба цінувати.

Знаєте, коли стаєш свідком безпорадності, коли люди стають заручниками хвороби, хочеш вилізти на той славнозвісний «броньовичок» і волати на повні груди: «Люди, схаменіться!» Наші міжусобиці, підкилимні ігри з бажанням відірвати шматочок влади й упитися славою правдоборця сповна нікому не потрібні. Такий нині час, що не колотнеча повинна бути у громаді, а єдність. Якщо відвойовувати лікарню, то йти щільними рядами, а не плюватися лайном і не вивертати кожуха на людях. Бо хто нам повірить, якщо самі впиваємося один одному в пельки, щоб показати – моє повинно бути зверху.

Боротьба за правду повинна бути щирою, без мерзенного потирання рученят і показового биття у груди з безмежними постами у «Фейсбуці» в очікуванні «лайків». Це стосується всіх: і влади, і борців за справедливість, і небайдужих громадян. Життя і так підкидає чимало випробувань, тому давайте поздираємо з вовків овечі шкури й отямимося від пустих дискусій. Нам реально є що втрачати.

«Вісник ГОРОДИЩИНИ»